Добрі слова отця Андрія
Добрі слова отця Андрія Живі, і вони нам душу гріють.
Нам Він, як синам своїм і донькам, серце роздарував усе по шматочку.
Щоб у нас усе в житті було гладко.
Роздарував себе він без останку.
Обдарував добром, Святим дарунком.
І згорів свічею яскраво-яскраво.
Вірші написала Наталя Шинкар на пам’ять про нашого Батюшку.
Хто вигадав, що час лікує? Біль утрати з часом тільки гострішає. До кого тепер бігти зі своїми проблемами, горем? У нашому квапливому, біжучому, метушливому світі до твоїх проблем нікому немає діла. Тільки наш Батюшка пропускав їх усі через своє серце. Інакше не міг, не вмів. Наші біди, проходячи крізь його трансформатор, розсіювалися. Життя налагоджувалося і вирівнювалося. А який Він у нас ерудит! З ким іще можна було так поговорити по душах? У якій галузі він не був обізнаний? Пішов Наш рідненький додому, у Горній світ. Видно, і Там нашим предкам потрібен такий священник. Ось тепер хто Пресвятій Богородиці служить Акафісти в раю. Але з нами він завжди. Адже смерть не може відняти нашу пам’ять. Зв’язок із Батюшкою є завжди. Наші антенки налаштовані на його діапазон. Чим ми можемо його віддячити? А такою ж безмірною любов’ю до Господа Ісуса Христа і Його Пречистої Матері. Нехай за нашими ділами люди впізнають Чад отця Андрія. Бажаю Нам дружити в цьому світі, допомагати одне одному. Найшляхетніша любов на землі — це дружба між апостолами. Хто бачив грецьку ікону цілування Петра і Павла? Це саме та любов, яка безкорислива і не шукає свого. Адже ми з вами такі близькі й схожі, заради нас згорів наш Батюшка.
З любов’ю Ксенія Южний.