Як чоловік має любити, щоб жінка йому корилася

Цей діалог із християнськими священниками виріс з однієї фрази у Писанні: "Чоловіки, любіть своїх дружин, дружини — коріться своїм чоловікам". У світі, в якому ми тепер живемо, сім'ї тримаються на жінках, які коня на скаку зупинять і в палаючу хату ввійдуть, щоб урятувати чоловіка, що спить на дивані. Тож хто кому кориться і кого любить? Так — коріння сварок і розлучень бере свій початок в одній із цих сфер: або чоловік не любить своєї дружини, або дружина не поважає свого чоловіка і не визнає його авторитету. Так — прообразом стосунків чоловіка і дружини є ставлення Бога до Церкви. Як Христос любить Церкву, так чоловік має любити свою дружину. Бог не каже: "Так, люди, а ну-бо любіть Мене!" Він Сам іде на жертви, посилає на цю землю Свого Сина, виявляючи любов до людей. А потім — вирішуйте, що ви будете з цим робити. Як же зберегти наші сім'ї, як любити й коритися, хто кому винен і що таке антипод любові — ми з'ясували в православного батюшки протоієрея Андрія Прудникова.
«Хто веде війну, не вміє любити»
"Коли людина любить, то прагне не отримати, а віддати, — переконаний протоієрей Андрій Прудников, священник Одеського Свято-Архангело-Михайлівського монастиря. — У цьому сенс любові, даної нам Богом, — жодних вимог. У Біблії ви не побачите: "Голіться наголо і ввійдете в Царство Небесне".
Знайдете інше: "Я за вас віддаю Свого Сина і чекаю на вас у Царстві Небесному". Уявіть, що вас призвали на війну і, можливо, у першому ж бою вб'ють. Ви дзвоните мені: "Отче Андрію, що робити? Я і піти не можу, і не піти не можу". А я відповідаю: "Ви мені так сподобалися, що я піду на війну замість вас". І йду замість вас на війну, помру замість вас, а вам видадуть "білий квиток". Я все віддаю, бо люблю вас.
Що рухає людьми, які ведуть війну? Невміння любити. Невміння розуміти і чути іншу людину. Якщо людина знає, що таке любов, вона зробить усе, щоб розв'язати конфлікт мирно. Вона піде на поступки, пробачить те, чого не можна пробачити. Люблячa людина мислить категоріями "як ти", а не "як я". Що робив Ісус, коли прийшов на землю? Хіба Він сказав: "Так, хто готовий жити за християнськими мірками, за того Я помру, а хто не готовий — за того не помру, і йдіть ви всі до пекла"? Ні! Господь приніс Себе в жертву за всіх. Любов не вибіркова. Так, може щось не подобатися.
Наприклад, мені не подобається ваша зачіска, я мучуся, потім кажу, а ви відповідаєте: "Так? А я її зробила заради тебе, так старалася". І ця зачіска мимоволі вже мені симпатична. Моїй коханій може не подобатися Лев Толстой. І я постараюся прибрати книжку Толстого на іншу поличку. Якось зателефонувала молодша донька і повідомила, що хоче зробити мені подарунок, але в неї зламалися пензлики для малювання. А я пізно їхав зі служби. Де взяти пензлики? Повернувшись додому, я почувався таким переможцем, що Наполеон здався мені нікчемою. І привіз їй набір для макіяжу, який купив за шалені гроші в єдиному магазині, що був на шляху. Донька каже: "Це ж інші пензлики, тату!" — "Ну то й що? Намалюй для мене такими". Вона намалювала. Я отримав аркуш її мазанини і був абсолютно щасливий. Любов — це бажання все віддати, погодитися будь-якої секунди і страждати лише від одного — що ти не можеш віддати більше".
Антилюбов
"Багато хто вважає, що антипод любові — ненависть. Насправді це, як каже молодь, — ігнор. Коли ти зникаєш із душі іншої людини — це антипод любові".
Хто крутіше любить
"Якщо ми не навчимося зізнаватися коханій людині у своїх мінусах, то станемо розбитими частинами одне одного. Господь хоче від нас покаяння, щоб ми бачили свої гріхи і зізнавалися в них. Так і у стосунках. Ми любимо людину просто за те, що вона є. Такою, якою вона є. І в цьому таїна, яку подарував нам Бог. Бо Сам полюбив нас".
Якщо людина знає, що таке любов, вона зробить усе, щоб розв'язати конфлікт мирно. Пробачить те, чого не можна пробачити.